Подорож Лондоном

Наскрізне навчання

«Наскрізне навчання» передбачає введення у зміст не тільки варіативної, а й інваріантної частини навчального плану компонентів освіти для сталого розвитку.

Що можна віднести до основних компонентів освіти для сталого розвитку? Це, по- перше, розуміння того, що освіта для сталого розвитку містить екологічну, економічну та соціальну складові. По-друге, це усвідомлення взаємопов’язаності цих складових, розгляд будь- яких питань з проблемної точки зору, розуміння причинно-наслідкових зв’язків та системний підхід до розгляду аспектів сталого розвитку.

Предмети, які найбільшою мірою можуть бути охоплені «наскрізним навчанням» освіти для сталого розвитку: основи здоров’я, географія, економіка, біологія, фізика, хімія, право, українська та зарубіжна література, меншою мірою, історія, українська, російська, іноземна мова, математика.

Методика впровадження засад освіти для сталого розвитку передбачає зміщення акцентів у навчальній діяльності з вузькопредметних на загально дидактичні. Пріоритет надається розвивальним, системно-діяльнісним підходам в освіті. Перспективними є різні види проектних технологій з включенням в них інтерактивних методів навчання, технологій сазе- БШсІу, проблемних методик з розвитку критичного та системного мислення, дебатних, рольових, ділових ігор.

Загальні дидактичні принципи впровадження «наскрізного навчання» полягають не тільки у наданні учням інформації про певні проблеми сталого розвитку, а й передбачають формування стійких навичок використання отриманих знань на практиці. У перспективі це також означає суттєву зміну ціннісних пріоритетів та світоглядної позиції у бік формування відповідальної, соціально-активної, екологічно врівноваженої поведінки.

Методи та форми організації «наскрізного навчання» включають, проведення традиційних уроків із додаванням до основного змісту навчального матеріалу окремих питань, які стосуються сталого розвитку (наприклад, еколого-споживчої проблематики, демографії, енергоефективності, соціальної справедливості, толерантності тощо);

корегування змісту окремих тем навчальних дисциплін з акцентом на проблемний підхід, особистісно-розвивальні, ігрові методики навчання, ціннісне ставлення до досліджуваного питання;

введення у зміст навчання нетрадиційних урочних форм, наприклад, уроків-роздумів, уроків-дискусій, проблемних семінарів тощо.

Особливою формою «наскрізного навчання» є інтегровані уроки з аспектами освіти для сталого розвитку, які спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, що сприяють формуванню в учнів цілісного, системного знання, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці.

Інтегровані уроки з аспектами освіти для сталого розвитку можуть проводитись двома шляхами:

через об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів із акцентом на питання сталого розвитку (наприклад, інтегровані уроки фізики, хімії та географії з таких тем як енергоефективне житло, безпека побутової хімії, проблема сміття та урбанізації тощо; через формування інтегрованих дисциплін або окремих спецкурсів шляхом об’єднання окремих дисциплін, наприклад, інтеграція «основ екології» та «правознавства» формує таку дисципліну як «екологічне право», «економіки», «основ споживчих знань» та «основ екології» - «основи екоспоживання», «основ здоров’я», «основ екології» та «етики» - «екологічну етику», «фізики» та «економіки» - «основи енергоефективності», «історії рідного краю» та «основ екології» - «екологію рідного краю» тощо.

Методика створення інтегрованих уроків та дисциплін передбачає як інтеграцію змісту дисципліни зі збереженням методів навчання провідної дисципліни, так й інтеграцію

самої методики навчання різних дисциплін зі збереженням змісту лише одного предмету (наприклад, вивчення такої теми як «вода» з точки зору різних предметів - фізики, хімії, географії, екології, літератури, історії тощо). Інші приклади: розгляд питання демографії з точки зору біології, географії, історії, правознавства тощо.

Особливо доречним е проведення інтегрованих уроків:

при вивченні загальних питань, які охоплюють різні аспекти людської діяльності (наприклад, розгляд з різних боків питання забруднення навколишнього середовища, неефективного споживання, соціальної нерівності тощо);

при демонстрації більш широкого прояву явищ, що вивчаються (наприклад, формування усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків при вивченні такого питання як зміна клімату, проблематика сміття, військових конфліктів, світового тероризму тощо); при створенні проблемної, розвивально-випереджальної методики навчання (розгляд явищ у динаміці із формуванням у дітей розуміння особистої причетності до створення або попередження існуючих глобальних проблем, соціальних протиріч, можливостей побудови моделей стійкого майбутнього тощо).

Впровадження інтегрованих уроків із аспектами сталого розвитку пов’язане із виходом за межи лише однієї предметної галузі, що значно розширює інформаційний компонент навчання, трансформує аспект вивчення, поглиблює розуміння предмету, узагальнює, систематизує матеріал, що вивчається. Також дуже важливим є вихід на практичний рівень навчання, опанування конкретними соціальними та професійно-орієнтованими компетностями.

Додаток 1.

Поетапний план впровадження «наскрізного» навчання у зміст освітньої діяльності:

Розгляд основних понять і проблематики сталого розвитку та освіти для сталого розвитку в межах роботи творчих груп вчителів, у ході проведення педагогічних рад, шкільних семінарів. Визначення відмінності освіти для сталого розвитку та екологічної освіти. Аналіз компонентів сталого розвитку та їхнього взаємозв’язку.

Ознайомлення з основними міжнародними та вітчизняними документами, що стосуються питань сталого розвитку та освіти для сталого розвитку. Визначення змістовних рамок, в яких можна діяти Вашому навчальному закладу з означеної проблематики.

Ознайомлення із практичним досвідом навчальних закладів інших країн та вітчизняних шкіл щодо форм і методів запровадження освіти для сталого розвитку

(зокрема, «наскрізного навчання») у навчально-виховному процесі. При цьому важливо, щоб на рівні педколективу відбулося усвідомлення важливості та необхідності реалізації завдань освіти для сталого розвитку, яка повинна стати системоутворюючим елементом в концепції кожного навчального закладу, у плануванні всіх сторін життя школи.

Детальний перегляд та аналіз навчально-тематичного плану. Визначення блоків чи тем, які найбільш оптимально відповідають Вашому уявленню про концепцію сталого розвитку, питання, пов’язані з її проблематикою. Також необхідно спробувати надати знайомому матеріалу, традиційній тематиці нового відтінку і більш широкого смислу, пов’язавши з оточенням, конкретними регіональними проблемами, віковими особливостями та інтересами школярів.

Визначення методів та принципів викладення матеріалу на уроках. Під час планування і розробки тем, інтегрованих уроків чи дисциплін надавати перевагу вирішенню проблемних питань, використанню інтерактивних методів навчання, самостійному осмисленню та вирішенню учнями завдань, проведенню міжпредметних та надпредтних зв’язків.

Здійснення конкретних заходів з упровадження «наскрізного навчання» у зміст навчальної практики. Для цього необхідно зорієнтуватись на переосмислення, адаптацію окремого блока, модуля, теми будь-якого предмету. Навчання повинно бути націлене не тільки на передачу знань, а й на розвиток емоційної сфери, стосунків, ціннісних

з

орієнтацій, духовного потенціалу школярів. Іншим шляхом впровадження «наскрізного навчання» є підготовка низки уроків із окремих тем, які, на Ваш погляд, будуть найбільш точно відтворювати поставлені завдання з реалізації основних завдань освіти для сталого розвитку.